Географія Сальвадору
Географія Сальвадору  | |
|---|---|
 Географічне положення Сальвадору | |
| Географічне положення | |
| Континент | Північна Америка |
| Регіон | Центральна Америка |
| Координати | 13°50′ пн. ш. 88°55′ зх. д. / 13.833° пн. ш. 88.917° зх. д. |
| Територія | |
| Площа | 21 041 км² (153-тє) |
| • суходіл | 98,5 % |
| • води | 1,5 % |
| Морське узбережжя | 307 км |
| Державний кордон | 590 км |
| Рельєф | |
| Тип | гористий |
| Найвища точка | гора Сьєрро-Ель-Піталь (2730 м) |
| Найнижча точка | Тихий океан (0 м) |
| Клімат | |
| Тип | тропічний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Лемпа (320 км) |
| Найбільше озеро | Ілопанго (73 км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | гідроенергія, геотермальна енергія, вуглеводні, родючі ґрунти |
| Стихійні лиха | активний вулканізм, землетруси, тропічні циклони |
| Екологічні проблеми | знеліснення, ерозія ґрунтів, забруднення вод |
Сальвадор — північноамериканська країна, що знаходиться на півдні континенту 
. Загальна площа країни 21 041 км² (153-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 20 721 км², а на поверхню внутрішніх вод — 320 км²[1]. Площа країни трохи менша за площу Львівської області України.
Офіційна назва — Республіка Сальвадор, Сальвадор (ісп. Republica de El Salvador, El Salvador)[2]. Назва країни походить від скорочення іспанської назви території в Центральній Америці — Провінція Господа нашого Іісуса Христа, Спасителя світу (ісп. Provincia de Nuestro Senor Jesus Cristo, el Salvador del Mundo) в 1524-1528 роках від якої в ужитку залишилась лише фраза «Спаситель» (ісп. el Salvador)[3]. Подібне скорочення спіткало й назву міста Лос-Анджелес.
Сальвадор — північноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на північному заході — з Гватемалою (спільний кордон — 199 км), на сході — з Гондурасом (391 км)[1]. Загальна довжина державного кордону — 590 км[1]. Сальвадор на заході й півдні омивається водами Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 307 км[1].
-
Карта Сальвадору від ООН (англ.) -
Порівняння розмірів території Сальвадору та США
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[6]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].
Час у Сальвадорі: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом)[7].
-
Тектонічна карта плити Кокос -
Центральноамериканський вулканічний пояс -
Виверження Ілопанго, 1880 рік -
Вулкан Іцалько
Надра Сальвадору багаті на ряд корисних копалин: нафту[8].
Середні висоти — 442 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Сьєрро-Ель-Піталь (2730 м).
-
Рельєф Сальвадору -
Гіпсометрична карта Сальвадору -
Супутниковий знімок поверхні країни -
Карта країни (англ.)
-
Сніг на Серро-Ель-Піталь -
Територія Сальвадору лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[10]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[10]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[10].
-
Сонячна радіація (англ.) -
Кліматична карта Північної Америки (за Кеппеном) -
Кліматограма Сан-Сальвадора
Сальвадор є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 25,23 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 452 км² зрошуваних земель[1].
-
Гідрографічна мережа Сальвадору -
Гідрографічна мережа Сальвадору -
Річка Лемпа -
Озеро Ілопанго -
Озеро Коатепек
Річки країни належать басейну Тихого океану.
Земельні ресурси Сальвадору (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 74,7 %,
- орні землі — 33,1 %,
- багаторічні насадження — 10,9 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 30,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 13,6 %;
- інше — 11,7 %[1].
-
Рослинний покрив Сальвадору, 1980 рік (англ.)
Зоогеографічно територія країни належить до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області[10].
Сальвадор є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[12].
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права[1].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- надзвичайно активний вулканізм, через що країна отримала назву «земля вулканів», найбільш активний вулкан країни, Сан-Мігель (2130 м) востаннє вивергався 2002 року, вулкан Сан-Сальвадор (1893 м), що востаннє вивергався 1917 року, несе потенційну небезпеку для столиці країни, що розташована на його схилах;
- часті, інколи досить потужні землетруси[13][14][15].
- урагани[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення;
- ерозію ґрунтів;
- забруднення вод;
- забруднення ґрунтів токсичними відходами.
У фізико-географічному відношенні територію Сальвадору можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
- ↑ а б в г д е ж и к л м El Salvador, Geography. Factbook.
- ↑ Котляков В. М., 2006.
- ↑ Поспелов Е. М., 2005.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ а б Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Сальвадор // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в г д ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
- ↑ У Сальвадорі стався землетрус. 16.05.2017, 13:28
- ↑ У Сальвадорі стався сильний землетрус. 03.04.2018, 04:28
- ↑ У Сальвадорі стався землетрус магнітудою 6,2. 17.05.2019, 02:15
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Сальвадор // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (рос.) Сальвадор // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Долгушин Л. Д., Осипова Г. Б. Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00315-1.
- (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Сальвадор // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Вікісховище : Атлас Сальвадору.- Карти Сальвадору : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- El Salvador : [англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Сальвадор : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Сальвадору.
